-
1 звільняти
= звільнити1) ( визволяти) to free, to liberate, to set at liberty, to set free; ( від залежності) to emancipate; (від чогось, когось) to deliver; ( з ув'язнення) to discharge, to release; ( від рабства) to disenthral(l)звільняти заарештованого — to dismiss ( to discharge) a prisoner
звільняти буфер комп. — to unbuffer
2) ( позбавляти) to release; to dispense ( from), to exempt ( from), to relieve ( from)звільняти від відповідальності — to release from responsibility, to free from responsibility, to relieve from responsibility, to exempt from responsibility
3) ( з посади) to discharge, to dismiss, to discard, to cashier, to turn away ( off); sl. to give one the sack ( the bird)звільняти у запас військ. — to transfer ( to relegate) to the reserve
звільняти у відставку — to retire; військ. to place on the retired list
5) ( приміщення) to vacate, to leave -
2 disenthral
vвідпускати на волю; звільняти від рабства* * *= disenthrall; vвідпускати на волю; звільняти від рабства -
3 affranchise
v1) відпускати на волю, давати волю2) звільняти (від рабства, обов'язків тощо)* * *v; іст.відпускати на волю; звільняти (від податі, обов'язків) -
4 disenthrall
-
5 disenthral
= disenthrall; vвідпускати на волю; звільняти від рабства -
6 освобождать
освободить1) визволяти, визволити (о мног. повизволяти) кого з чого, відзволяти, відзволити кого від чого, ослобоняти, ослобонити кого від чого, вислобонити кого з (від) чого, слобонити, розвязати світ кому. [Визволь нас, бідних невольників, з тяжкої неволі]. -дить крестьян от крепостного права - визволити селян з панщини, или від панщини селян одзволити (Єфр.). -дить детей от учения (для отдыха) - відзволити дітей від науки;2) -ждать, -дить (отрешить) кого от чего - з[у]вільняти, з[у]вільнити кого від чого. -ждать, -дить от налогов, повинностей - звільняти, -нити кого від податків (оплати), відбутків, (в виде привилегии) пільгувати, запільгувати кого з податків (оплат), відбутків. -ждать, -дить кого от военной службы - відзволяти, відзволити, звільняти, -нити кого від військової служби. -дить от оков, цепей - розкути кого. -дить из тюрьмы - визволити з тюрми. -дить имущество от залога - викупити майно з застави. -дить от наказания - звільнити від кари. -дить от смертной казни - горлом дарувати. -ждать, -дить кого от обязанностей - з[у]вільнити кого від обов'язків. -ждать, -дить помещение, комнату - звільняти, -нити, спорожняти, -нити приміщення, кімнату. -дить место - звільнити місце. - ждать, -дить (посуду, мешок и т. п.) - спорожняти, спорожнити (посуд, мішок і т. инше). -ждённый - визволений з чого, відзволений від чого, з[у]вільнений від чого; (от оков, цепей) розкутий.* * *несов.; сов. - освобод`ить1) звільня́ти, звільни́ти; (от обязанностей, должности, налогов) увільня́ти, увільни́ти; ( избавлять) визволя́ти, ви́зволити; ( высвобождать) вивільня́ти, ви́вільнити; несов. диал. опро́стати2) ( отвоёвывать захваченную неприятелем территорию) звільня́ти, звільни́ти, визволя́ти, ви́зволити3) (избавлять от угнетения, бесправия или рабства) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти -
7 emancipate
v звільняти; визволяти (від залежності, рабства тощо); емансипувати- to emancipate from civil disabilities знімати обмеження громадянських прав
См. также в других словарях:
звільняти — I я/ю, я/єш, зві/льнювати, юю, юєш, недок., звільни/ти, звільню/, зві/льниш, док., перех. 1) Випускати кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; давати волю. 2) Силою визволяти кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; здобувати в бою… … Український тлумачний словник
розковувати — ую, уєш, недок., розкува/ти і розку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Розбивати, роз єднувати що небудь, з єднане куванням. || Знімати кайдани з кого небудь. || перен. Звільняти від залежності, неволі, рабства. || Звільняти від підків (коня).… … Український тлумачний словник